У 2026 році найвпливовіші люди України визначають не лише щоденні рішення, а й довгостроковий вектор розвитку країни на тлі триваючої війни, економічних трансформацій та міжнародних переговорів. Політична влада зосереджена навколо президента Володимира Зеленського, чия особиста харизма та стратегічні рішення продовжують об’єднувати націю та залучати глобальну підтримку. Економічні важелі міцно тримають у руках великі підприємці, чиї компанії забезпечують енергетику, металургію та агропромисловість, критично важливі для виживання та відновлення.
Новий керівник Офісу президента Кирило Буданов, який прийшов із військової розвідки, привносить в управління державою особливий акцент на безпеку та оперативні дані. Паралельно бізнес-еліта в особі Ріната Ахметова, Віктора Пінчука та нових гравців на кшталт Влада Яценка демонструє дивовижну адаптивність: їхні капітали та мережі зв’язків впливають на зайнятість сотень тисяч людей і технологічний прогрес. Війна пришвидшила перерозподіл впливу — від класичних олігархічних схем до більш централізованої моделі, де військові стратеги, дипломати та підприємці нового покоління стоять пліч-о-пліч з традиційними політиками.
Політичний центр: Володимир Зеленський та еволюція президентської влади
Володимир Зеленський посідає центральне місце в системі впливу вже майже сім років. Його шлях від популярного коміка та продюсера до лідера воєнного часу виглядає як безперервна трансформація. З 2019 року він переміг на виборах із величезним відривом, спираючись на антикорупційну риторику та обіцянки оновлення. Повномасштабне вторгнення 2022 року перетворило його на символ опору: нічні звернення до нації, візити на передову, марафон дипломатичних переговорів і виступи перед парламентами десятків країн.
Сьогодні, у 2026 році, Зеленський зберігає роль ключового арбітра всередині країни. Його команда координує мобілізацію, розподіл міжнародної допомоги та підготовку до можливих мирних переговорів. Президентська вертикаль посилилася: Офіс президента безпосередньо впливає на призначення в силових структурах і ключових міністерствах. Після гучної відставки Андрія Єрмака в листопаді 2025 року, пов’язаної з антикорупційним розслідуванням щодо справ навколо «Енергоатому», на посаду керівника Офісу прийшов Кирило Буданов — колишній керівник Головного управління розвідки Міноборони. Це призначення в січні 2026 року привнесло на Банкову більш «силовий» та аналітичний стиль управління.
Зеленський особисто контролює багато стратегічних рішень — від кадрових перестановок до форматів взаємодії з партнерами. Його публічний стиль — прямий, емоційний, іноді різкий — продовжує працювати на консолідацію суспільства. Водночас критики відзначають ризики надмірної централізації: парламентська коаліція «Слуга народу» зберігає більшість, а вплив опозиції обмежений.
Вплив президента проявляється і в м’якій силі. Його зустрічі з лідерами США, ЄС та Великої Британії безпосередньо впливають на обсяги військової та фінансової допомоги. У 2026 році, коли обговорюються довгострокові гарантії безпеки та плани відновлення, саме Зеленський залишається головною точкою контакту для міжнародних гравців.
Економічна могутність: Рінат Ахметов та трансформація бізнес-еліти
Рінат Ахметов уже понад два десятиліття утримує статус найвпливовішого бізнесмена України. Його група СКМ об’єднує «Метінвест», ДТЕК та інші активи в металургії, енергетиці та видобутку вугілля. За даними Forbes на березень 2026 року, статки Ахметова оцінюються в 7,8 мільярда доларів — він залишається найбагатшим українцем у глобальному рейтингу.
Війна важко вдарила по його імперії: частина підприємств опинилася на окупованих територіях або постраждала від обстрілів. Однак ДТЕК відіграв критичну роль у відновленні енергосистеми після масованих атак на інфраструктуру в 2022–2024 роках. Компанія ремонтувала лінії електропередач, запускала резервні потужності та забезпечувала світло мільйонам домогосподарств у найтемніші місяці. Це додало Ахметову додаткової ваги не лише економічної, а й соціальної — в очах багатьох він став одним із гарантів енергетичної стабільності тилу.
Аналітика OpenDataBot щодо доходів компаній за 2025 рік (рейтинг 2026) підтверджує лідерство Ахметова: його структури згенерували понад 843 мільярди гривень доходу. Друге та третє місця посіли Віталій Антонов та Андрій Веревський зі значно меншими показниками.
| Місце | Ім’я | Дохід компаній 2025, млрд грн | Ключові сфери | Зміна позиції |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Рінат Ахметов | 843,18 | Металургія, енергетика (СКМ, ДТЕК, Метінвест) | Без змін |
| 2 | Віталій Антонов | 164,21 | Енергетика, фінанси | Без змін |
| 3 | Андрій Веревський | 149,77 | Агробізнес (Kernel) | Підйом із 6-го |
| 4 | Юрій Косюк | 131,31 | Агропромисловість (МХП) | Спад із 3-го |
| 5 | Володимир Костельман | 94,09 | Роздрібна торгівля, нерухомість | Спад із 5-го |
Дані надала аналітична платформа OpenDataBot на основі фінансової звітності компаній.
Віктор Пінчук посідає особливу нішу. Його статки за версією Forbes становлять близько 2,8 мільярда доларів. «Інтерпайп» зберігає позиції в трубному виробництві, а Фонд Віктора Пінчука продовжує масштабні культурні та освітні проєкти. Пінчук традиційно будує мости із західними елітами — його щорічні форуми (хоч формат змінювався) та особисті зв’язки залишаються важливим каналом неформальної дипломатії.
Петро Порошенко, попри статус колишнього президента, зберігає вплив через кондитерську імперію Roshen та медіа-активи. Його статки оцінюють приблизно в 1,5 мільярда доларів. Політична активність опозиційного спрямування дає йому трибуну, проте реальний економічний вплив сьогодні скромніший, ніж у Ахметова.
Нова хвиля представлена Владом Яценком — співзасновником фінтех-гіганта Revolut. Його статки зросли до 2,2 мільярда доларів. Це приклад українського підприємця, який досяг глобального успіху без опори на традиційні олігархічні активи. Такі постаті змінюють уявлення про те, як можна впливати на економіку — через технології та міжнародні ринки.
Військова стратегія та безпека: генерали, розвідники та нова еліта
Війна висунула на передній план людей у погонах. Валерій Залужний, колишній головнокомандувач Збройних сил України, після відставки 2024 року став послом у Великій Британії. Його публічні виступи на міжнародних майданчиках (Chatham House, конференції з безпеки) продовжують формувати наратив про характер сучасної війни та уроки для Європи. Залужний залишається однією з найшанованіших постатей у суспільстві та потенційним політичним гравцем майбутнього.
Кирило Буданов, тепер уже як керівник Офісу президента, поєднує досвід керівництва військовою розвідкою з політичним впливом. Його попередня роль у плануванні операцій та зборі даних робить його ключовою фігурою в координації оборонної політики та переговорів.
Інші військові керівники — чинний головнокомандувач, командувачі родами військ — впливають на тактику та стратегію щодня. Їхні рішення визначають, як витрачаються мільярди доларів допомоги та як виглядає лінія фронту. У 2026 році, коли війна перейшла в фазу позиційного протистояння та технологічного протиборства (дрони, РЕБ, дальнобійна зброя), саме ці люди володіють експертизою, якої немає в цивільних політиків.
Як війна змінила ландшафт впливу
За чотири роки повномасштабної війни вплив в Україні перестав бути виключно питанням грошей чи формальної посади. З’явилися нові критерії: здатність забезпечувати стійкість критичної інфраструктури, будувати міжнародні коаліції, швидко адаптуватися до технологічних викликів та зберігати довіру суспільства.
Традиційні олігархи змушені були або глибше інтегруватися в державні процеси (як Ахметов з енергетикою), або скорочувати публічну активність. Водночас зросла роль технопідприємців та управлінців з оборонно-промислового комплексу. Міжнародні партнери, які надають допомогу, опосередковано посилюють позиції тих українських діячів, які вміють ефективно комунікувати із Заходом.
Жінки в топі впливу поки що рідкість, але приклад Світлани Івахів (10-те місце в бізнес-рейтингу OpenDataBot) показує, що й у цій сфері відбуваються зрушення. Її компанії вносять помітний внесок у загальну економічну статистику.
Найважливіше — вплив сьогодні більше, ніж будь-коли, залежить від здатності людини чи структури приносити реальну користь в умовах кризи. Той, хто забезпечує світло, роботу, безпеку чи дипломатичний прорив, отримує додатковий кредит довіри та реальну владу.
У 2026 році найвпливовіші люди України — це не просто список імен. Це жива система, де політична воля, економічна могутність та військовий досвід переплітаються в щоденній боротьбі за майбутнє країни. І кожен із них, незалежно від сфери, несе відповідальність перед тими, хто продовжує жити та працювати під їхніми рішеннями.
