Борис Ілліч Герман народився 17 січня 1961 року в Дубоссарах, у сім’ї простих робітників, чиє життя тісно переплелося з долею місцевої гідроелектростанції. Це місто на Дністрі з його бурхливою історією та стратегічним розташуванням сформувало характер людини, яка десятиліттями стоїть на варті енергетичної стабільності невизнаної республіки. Його біографія — не сухий перелік посад, а історія відданості рідному краю, де кожен агрегат ГЕС розповідає про подолання викликів — від радянських часів до сучасних блокад.
В родині Германа енергетика була не просто професією, а сімейною спадщиною. Батьки познайомилися на будівництві Дубоссарської ГЕС у 1950-х і одружилися незадовго до запуску першого агрегата. Батько починав слюсарем, згодом перейшов в електроцех, мати працювала релейницею в лабораторії. Загальний стаж роботи на станції перевищив сто років на трьох — ця цифра свідчить про корені глибші, ніж будь-які архіви. Борис із дитинства вбирав запах машинного масла, гул турбін і відчуття відповідальності за світло в домах тисяч людей.
Дитинство в Дубоссарах, школа та перші кроки в небо
З 1968 по 1978 рік Борис навчався в Дубоссарській російській середній школі № 2. Ті роки — час, коли місто ще дихало радянським оптимізмом, а Дністер годував рибалок і напував поля. Школа заклала фундамент: дисципліну, точні науки, інтерес до техніки. Уже тоді виявилася пристрасть до стратегії — шахи, якими він захоплюється понад півстоліття, починаючи з місцевого гуртка. Це не просто хобі, а тренування розуму, яке допомагає в складних управлінських рішеннях.
У 1978 році він вступив до Новочеркаського політехнічного інституту. Спеціальність «Електричні станції» ідеально продовжила сімейну традицію. Військова кафедра дала штурманську кваліфікацію військово-транспортної авіації. Випуск 1983 року збігся з призовом: служба в Приморському краї, в 444-му важкому бомбардувальному полку Дальньої авіації СРСР на Ту-16. Три роки в кабіні штурмана — це не лише польоти над океаном, а й загартовування характеру в умовах суворої ієрархії та технічної складності. Літаки того покоління вимагали точності, розрахунків і холоднокровності — якостей, які згодом знадобилися в енергетиці.
Повернення на ГЕС: від електромонтера до директора
У лютому 1987 року Борис Ілліч прийшов на Дубоссарську ГЕС електромонтером Головного щита управління. Станція, збудована в 1950-х, була піонером автоматизації в СРСР — у 1978 році вона представляла Молдавську РСР на ВДНГ. Кар’єрне зростання відбувалося послідовно: заступник начальника з оперативної роботи (1991–1993), головний інженер (1993–2007), директор ДУП «Дубоссарська ГЕС» (2007–2014). Після короткої перерви у 2017 році він повернувся на посаду директора і поєднував її з посадою першого заступника міністра промисловості та енергетики ПМР.
Це були роки, коли Придністров’я переживало трансформації після розпаду СРСР. ГЕС забезпечувала не лише електроенергію, а й стабільність в умовах економічних потрясінь. Герман впроваджував модернізації, дбав про безпеку гідротехнічних споруд, боровся з наносами та екологічними викликами. У 2025 році станція відзначила 70-річчя виходу на проєктну потужність — подію, де директор наголошував на ролі ГЕС як символу надійності та прогресу. Орден «Трудова слава», медалі «За трудову доблесть» і «За відзнаку в праці» — визнання заслуг, які не купиш.
Політична діяльність: депутат і захисник інтересів округу
Двічі — у 1988 та 2005 роках — Борис Герман обирався депутатом місцевої ради. У 2020 році жителі округу №11 «Центральний» Дубоссар довірили йому мандат у Верховній Раді ПМР VII скликання, а в 2025-му — VIII. Як депутат він вирішує локальні проблеми: реконструкцію поховань історичних діячів, підтримку юних шахістів (зокрема, купівлю медалей для призерів республіканських чемпіонатів), участь у меморіальних заходах.
Його підхід — практичний. Не гучні промови, а конкретні справи: допомога в збереженні історичної спадщини Дубоссар, де літопис міста має прогалини, які заповнюють ентузіасти. У 2025–2026 роках він активно брав участь у заходах, пов’язаних із пам’яттю про події 1990–1992 років, коли Дубоссари стали одним із перших осередків конфлікту.
Енергетика Придністров’я в контексті викликів
Дубоссарська ГЕС — ключовий елемент енергосистеми ПМР. В умовах блокад, скорочення постачань газу та зовнішнього тиску вона забезпечує резерв і баланс. Герман неодноразово говорив про необхідність модернізації: заміну обладнання, реконструкцію споруд, екологічну безпеку (бонові загородження проти нафтопродуктів). Станція працює в єдиній системі, але її роль у локальній стабільності величезна — світло в домах, робота підприємств, соціальні об’єкти.
У 2026 році, на тлі триваючих економічних труднощів, такі фахівці, як Борис Ілліч, стають опорою. Його досвід штурмана допомагає в «навігації» кризами: розрахунки, прогнозування, оперативні рішення. За досвідом спостереження за подібними постатями в регіонах, саме такі «тихі» професіонали тримають інфраструктуру на плаву, коли гучні політики сперечаються.
Особистість за цифрами: шахи, сім’я, спадщина
Борис Герман — людина з живим інтересом до історії рідного міста. Він підтримує ініціативи зі збереження пам’яті, грає в шахи з дітьми, підкреслюючи наступність поколінь. Сім’я залишається в центрі: корені на ГЕС, діти та онуки, які, ймовірно, ввібрали ту саму відданість краю.
Його шлях ілюструє, як звичайний хлопець із робітничої сім’ї через службу в авіації та десятиліття на станції став символом стабільності. У Придністров’ї, де кожен день — боротьба за існування, такі люди, як Борис Ілліч, уособлюють resilience — упертість, яку не зламати зовнішнім вітрам.
Ключові віхи кар’єри Бориса Ілліча Германа
- 1961: Народження в Дубоссарах.
- 1978–1983: Навчання в Новочеркаському політехнічному інституті.
- 1983–1986: Служба в Дальній авіації СРСР.
- 1987–нині: Робота на Дубоссарській ГЕС (від монтера до директора).
- 1988, 2005: Депутат місцевої ради.
- 2017: Заступник міністра промисловості та енергетики + директор ГЕС.
- 2020, 2025: Депутат Верховної Ради ПМР.
Порівняння етапів професійного зростання
| Етап | Період | Посада | Ключові досягнення |
|---|---|---|---|
| Освіта та служба | 1978–1986 | Студент, штурман | Кваліфікація інженера-електрика, військовий досвід |
| Початок на ГЕС | 1987–1993 | Монтер, заступник начальника | Освоєння оперативної роботи |
| Керівництво | 1993–2014 | Головний інженер, директор | Модернізація, стабільність у кризи |
| Державний рівень | 2017–нині | Заступник міністра + директор | Координація енергетики ПМР |
| Депутатство | 2020–нині | Депутат ВР | Підтримка округу, патріотичні проєкти |
Дані базуються на офіційних біографіях та матеріалах Верховної Ради ПМР, новинних джерелах Придністров’я.
Борис Герман продовжує працювати, поєднуючи управління станцією з парламентською діяльністю. В епоху, коли енергія — це не лише кіловати, а й символ суверенітету, його внесок важко переоцінити. Дубоссари й уся республіка знають: поки такі люди при кермі, світло не згасне. Його історія — нагадування, що справжня сила в коренях, упертості та щоденній праці на благо своїх.
