Партія «Європейська Солідарність» — це добре продумана політична організація, де проєвропейські цінності, консервативні принципи та християнсько-демократичні традиції утворюють міцний сплав. Її організаційна структура побудована як жива мережа, що з’єднує центральне керівництво з тисячами активістів на місцях, а фракція у Верховній Раді продовжує відстоювати оборону, євроінтеграцію та демократичні стандарти навіть у найскладніші часи. Назва партії невипадкова — вона відображає реальну практику взаємної підтримки, яка проявляється і в законотворчості, і в допомозі армії, і в регіональній роботі.
В основі цього складу лежить ідея солідарності як практичного інструменту єдності, а не абстрактного гасла. Партія пройшла кілька етапів трансформації, кожен з яких зміцнював її здатність адаптуватися до викликів часу: від ранніх коренів до правоцентристської платформи, орієнтованої на захист національних інтересів через європейський вектор. Сьогодні це опозиційна сила з помітною присутністю в місцевих радах, особливо в західних і центральних регіонах, де багато депутатів мають безпосередній досвід фронту чи волонтерської роботи.
Ключові постаті — від засновника Петра Порошенка до членів політради та парламентських лідерів — уособлюють спадкоємність і оновлення. Структура партії дає змогу ефективно збирати ідеї знизу та перетворювати їх на конкретні рішення, роблячи «Європейську Солідарність» живим прикладом того, як політична організація може зберігати внутрішню згуртованість і зовнішню послідовність в умовах війни та глобальних змін.
Від «Солідарності» до «Європейської Солідарності»: шлях ребрендингу та еволюція складу
Історія партії починається в 2000–2001 роках, коли Петро Порошенко створив «Солідарність» після виходу з іншої політичної сили. Ранній період був пов’язаний із соціал-демократичними ідеями та участю в блоці «Наша Україна». Однак уже тоді закладалися основи майбутнього складу: акцент на об’єднання різних груп навколо спільних цілей.
У 2014 році, після розпуску парламенту, партія була відновлена на базі неактивної структури та отримала назву «Блок Петра Порошенка». Це дозволило швидко сформувати найбільшу фракцію у Верховній Раді VIII скликання — понад 130 депутатів. У 2015 році до назви додали слово «Солідарність», підкресливши спадкоємність із польським рухом та європейськими цінностями.
До 2019 року стало зрозуміло, що потрібне оновлення образу. На з’їзді 24 травня партія офіційно стала «Європейською Солідарністю». Причина — бажання підкреслити участь місцевих лідерів, волонтерів і молоді, а не лише центральних фігур. Партнером ребрендингу виступило громадське об’єднання «Солідарна справа громад», яке допомогло провести праймеріз і залучити нових активістів. 31 травня того ж року Порошенко офіційно очолив партію.
Ці зміни не були косметичними. Вони позначилися на складі: посилилася роль регіональних організацій, оновилася політрада, з’явився акцент на практичній роботі з суспільством. У результаті партія зберегла впізнаваність, але набула сучаснішого й орієнтованого на низову активність характеру.
Ідеологія як цемент єдності: що об’єднує членів партії
Ідеологія «Європейської Солідарності» — це не набір сухих тез, а живий комплекс принципів, які допомагають різним людям знаходити спільну мову. Ліберальний консерватизм поєднує повагу до традицій і свободи особистості. Християнська демократія додає етичний вимір: турбота про слабких, справедливість і людську гідність. Громадянський націоналізм підкреслює любов до України без агресії до інших. Проєвропеїзм і євроатлантизм визначають стратегічний вектор — членство в ЄС і НАТО як гарантія безпеки та розвитку.
На відміну від ранньої соціал-демократичної версії, сьогоднішня платформа правоцентристська. Це проявляється в пріоритетах програми: потужна оборона, рішуча боротьба з корупцією, послідовна децентралізація. Солідарність тут — не просто слово в назві, а принцип, за яким партія будує стосунки всередині себе та з суспільством.
Коли одні регіони допомагають іншим, коли депутати з фронтовим досвідом відстоюють інтереси військових у парламенті, коли волонтери й політики діють разом — це і є практична європейська солідарність в українському виконанні. Така ідеологія приваблює і досвідчених управлінців, і молодих активістів, і людей із військовим минулим, створюючи по-справжньому різноманітний, але згуртований склад.
Організаційна структура: піраміда, де кожен рівень важливий
Структура партії побудована з урахуванням адміністративно-територіального устрою України і нагадує міцний, добре продуманий механізм. В основі — первинні осередки, де збираються активісти на місцях. Вище — місцеві організації, потім територіальні (обласні). Така піраміда забезпечує і вертикальну дисципліну, і горизонтальний зв’язок між регіонами.
Найвищий орган — з’їзд партії. Саме на з’їздах ухвалюються найважливіші рішення, обирається керівництво та затверджується програма. Між з’їздами працює Центральна рада (політрада) — колегіальний орган із 26 осіб, який визначає поточну політику. В нього є Президія — вужчий склад для оперативних рішень. Виконавча влада зосереджена в Секретаріаті. Є також Стратегічна рада як консультативний орган і Контрольно-ревізійна комісія.
| Орган | Склад | Основні функції |
|---|---|---|
| З’їзд | Делегати від усіх організацій | Найвищий орган, затверджує програму, обирає керівництво |
| Центральна рада (Політрада) | 26 осіб | Визначає політику між з’їздами, координує роботу |
| Президія | 8 осіб (включаючи лідера) | Оперативне керівництво, підготовка рішень |
| Секретаріат | Виконавчий апарат | Поточна організаційна та адміністративна робота |
Саме така багаторівнева структура дозволяє партії залишатися живою та гнучкою навіть в умовах війни: рішення ухвалюються з урахуванням думки регіонів, а центральне керівництво отримує реальний зворотний зв’язок від людей на місцях.
Ця система довела свою ефективність: вона допомогла зберегти єдність після складних виборів 2019 року та мобілізувати ресурси для підтримки армії й суспільства.
Парламентська фракція: актуальний склад та вплив у 2026 році
За даними Верховної Ради України на липень 2026 року, фракція «Європейської Солідарності» налічує 26 депутатів (чотири мандати вибули з різних причин). Спочатку після виборів 2019 року фракція формувалася з 23 депутатів, обраних за партійним списком, плюс мажоритарники та самовисуванці — загалом близько 27 осіб.
Фракція залишається послідовною опозиційною силою, яка вносить сотні законопроєктів, пов’язаних з обороною, євроінтеграцією та захистом демократичних інституцій. Багато її членів мають досвід роботи в попередніх скликаннях або на керівних посадах в уряді. Це надає фракції професіоналізму та ваги в дискусіях.
Особливо помітна роль фракції в питаннях підтримки Збройних Сил, контролю за використанням допомоги та просування європейських стандартів у законодавстві. В умовах війни солідарність тут проявляється щодня — у спільній роботі над критично важливими законами та в публічному захисті проєвропейського курсу України.
Ключові постаті та їхня роль у складі керівництва
Петро Порошенко — засновник і незмінний лідер партії з 2019 року. Його досвід президента, бізнесмена та політика визначає стратегічне бачення: сильна армія, європейський вибір, боротьба з корупцією.
Ірина Геращенко — одна з найупізнаваніших постатей, колишня перша віцеспікерка, активна учасниця переговорних процесів. Артур Герасимов координує парламентську роботу фракції. У політраді зібрані люди з різним досвідом: екс-міністри (Геннадій Зубко, Олег Синютка), громадські активісти, юристи, військові та волонтери.
Такий склад дозволяє партії одночасно вести експертну роботу в Раді, підтримувати зв’язки з регіонами та реагувати на запити суспільства. Молодіжне крило «Солідарна молодь» додає енергії та нових ідей.
Регіональна мережа та практична солідарність на місцях
Партія має сильні позиції в місцевих радах — сотні депутатів в обласних радах і Києві. Особливо помітна присутність у західних і центральних регіонах. Багато місцевих депутатів — це військові, ветерани, добровольці територіальної оборони.
Саме на рівні громад та областей ідея солідарності набуває найконкретнішого втілення: допомога переселенцям, підтримка сімей захисників, відновлення інфраструктури, волонтерські проєкти. Партія не просто декларує цінності — вона бере участь у їхній реалізації на землі.
Європейський вектор та міжнародні зв’язки
Партія є асоційованим членом Європейської народної партії — найбільшого об’єднання правоцентристських і християнсько-демократичних сил Європи. Цей статус відкриває можливості для обміну досвідом, спільних ініціатив та зміцнення позицій України на міжнародній арені.
Проєвропейська орієнтація — не абстракція. Вона виражається в послідовній підтримці Угоди про асоціацію, адаптації законодавства до стандартів ЄС та публічному захисті європейського шляху навіть тоді, коли це вимагає політичної мужності.
Солідарність у дії: як партія проявляє себе сьогодні
У роки повномасштабної війни «Європейська Солідарність» активно брала участь у законодавчій підтримці армії, гуманітарних ініціативах та захисті демократичних процедур. Фракція вносила та просувала закони, спрямовані на посилення обороноздатності та інтеграцію з європейськими структурами безпеки.
Активісти на місцях продовжували волонтерську роботу, допомагали переселенцям, підтримували медичні та освітні проєкти. Така практична солідарність — найкращий доказ, що назва партії відповідає її суті.
Сьогодні, коли Україна продовжує відстоювати свою незалежність та європейське майбутнє, склад «Європейської Солідарності» — центральне керівництво, парламентська фракція, регіональні організації та тисячі активістів — залишається важливим елементом політичного ландшафту. Ця сила показує, як можна зберігати єдність, професіоналізм і вірність цінностям навіть у найжорсткіших умовах. Розмова про європейську солідарність в Україні триває, і ця партія — одна з тих, хто веде її найбільш послідовно.
