Олексій Костильов — смоленський філолог, який із невеликої спільноти у «ВКонтакте» побудував федеральний медіахолдинг Readovka, відомий патріотичною позицією та соціальними ініціативами. Його історія охоплює стрімке зростання видання, гуманітарні проєкти на кшталт «Багатодітних сіл», тяжку аварію на квадроциклі з тривалим відновленням і арешт на початку 2026 року за справою про шахрайство на суму близько мільярда рублів, пов’язану з контрактами Міноборони на постачання безпілотників.
Сьогодні цей чоловік, батько двох дітей і кавалер державної нагороди, перебуває під вартою, а його здоров’я після травм 2024 року викликає серйозні занепокоєння. Біографія Олексія Костильова відображає складний шлях провінційного ентузіаста, який зміг впливати на інформаційну повістку країни, але зіткнувся з жорсткими наслідками своїх бізнес-рішень.
Життя цього медіаменеджера сповнене різких поворотів: від літературних гуртків Смоленська до роботи ведучим на RT, від допомоги багатодітним сім’ям до стін СІЗО. Кожен етап розкриває характер людини, яка завжди діяла енергійно й публічно.
Ранні роки та перші кроки в інформаційному просторі
Олексій Леонідович Костильов народився 27 квітня 1985 року в Рославлі Смоленської області. Місто з радянським минулим, де тихі вулиці сусідили з промисловими підприємствами, стало першою ареною його біографії. Після школи він переїхав до Смоленська й вступив на філологічний факультет Смоленського державного університету. Там юнак захоплювався поезією, відвідував літературні об’єднання та пробував себе в творчості, хоча серйозної письменницької кар’єри не планував.
Переїзд до Санкт-Петербурга виявився недовгим. Олексій повернувся в рідні краї, і саме Смоленськ став для нього стартовим майданчиком. У 2011 році, коли йому було 26 років, він створив спільноту «Важливе в Смоленську» у «ВКонтакте». Дописи про місцеві події, проблеми ЖКГ та міські новини швидко набирали аудиторію. Людина без журналістської освіти інтуїтивно відчувала, що людям потрібні прості й оперативні новини з рідного регіону.
Ця спільнота стала справжньою лабораторією. Олексій вчився працювати з аудиторією, збирати інформацію та реагувати на запити читачів. Жодних гучних амбіцій тоді не було — лише бажання висвітлювати те, що турбує смолян. Однак енергія та послідовність перетворили аматорський проєкт на основу майбутнього медіахолдингу.
Народження та зліт Readovka
У 2014 році Олексій Костильов запустив сайт Readovka. Назву обрав на честь Реадовського парку — зеленого куточка Смоленська, де містяни гуляють і відпочивають. Регіональне видання поступово вийшло за межі області. До 2018 року з’явився Telegram-канал, який з часом набрав мільйони підписників. У 2020-му редакція переїхала до Москви, а для смоленських новин створили окремий ресурс Readovka67.
Холдинг зростав як живий організм. З’явилися проєкти «Пояснює Readovka», Readovka.space та навіть білоруський напрямок. Олексій позиціонував видання як інструмент, здатний не лише інформувати, а й впливати. Одним із ранніх резонансних матеріалів стало розслідування спалаху дизентерії в московських дитячих садках і школах наприкінці 2018 року. Публікації вказували на постачальника харчування, пов’язаного з Євгенієм Пригожиним. Історія викликала реакцію влади та судові позови батьків.
З початком спеціальної військової операції Readovka зайняла чітку патріотичну позицію. Олексій заснував фонд «Рідовка допомагає!», який організовував гуманітарні поставки. Видання активно висвітлювало події, підтримувало учасників і мирних жителів. У 2023 році Канада внесла Костильова та його медіа до санкційного списку — факт, який сам по собі свідчив про впливовість проєкту.
Влітку 2025 року Олексій залишив посади засновника та власника. Редакція подякувала йому за внесок у формування патріотичної повістки й повідомила, що він зосередиться на інших проєктах. На той момент холдинг уже жив власним життям, а його творець шукав нові напрямки.
За моїм досвідом спостереження за регіональними медіа, саме такі проєкти, що виросли з місцевих спільнот, часто виявляються найбільш життєздатними — вони знають свою аудиторію зсередини й уміють з нею спілкуватися без зайвого пафосу.
Соціальні ініціативи та проєкт «Багатодітні села»
Паралельно з медіа Олексій Костильов розвивав соціальні напрямки. Найпомітнішим став проєкт «Багатодітні села», запущений у 2024 році в Смоленській області. Ідея полягала в створенні умов для переїзду великих сімей — як із зруйнованих населених пунктів Донбасу, так і з-за кордону, де, на думку організаторів, традиційні цінності опинилися під тиском.
Одним із перших яскравих прикладів стала сім’я Віталія та Світлани Морозових з десятьма дітьми з Латвії. Вони оселилися в селі Рухань Єршицького району. Олексій особисто займався організацією житла, комунікацій і адаптації. Проєкт представляли навіть на слуханнях у Держдумі. У Рухані перебудовували старі будівлі, проводили опалення й створювали інфраструктуру, щоб сім’ї могли жити повноцінно, а не просто виживати.
Ця ініціатива розкривала інший бік характеру Костильова — не лише медіаменеджера, а й людини, яка вірила в можливість практичного розв’язання демографічних і соціальних проблем. Село стало своєрідною лабораторією, де теорія патріотизму втілювалася в конкретні будинки й дитячі майданчики.
Аварія 2024 року: боротьба за життя
Восени 2024 року життя Олексія Костильова різко змінилося. 26 жовтня він їхав на квадроциклі до села Рухань, щоб відвідати сім’ю Морозових у межах проєкту. На в’їзді в населений пункт транспорт перекинувся. Його викинуло, і він отримав тяжкі травми: перелом основи черепа, відкриту черепно-мозкову травму, забій головного мозку, закритий перелом кісток таза та травму живота.
Лікарі Смоленська провели термінову операцію, стабілізували стан, а потім перевезли пацієнта до Москви санітарною авіацією. Кілька тижнів він перебував у комі, переніс трепанацію черепа. У голові з’явилася титанова пластина. До середини листопада Олексій прийшов до тями, почав упізнавати близьких, спілкуватися жестами й самостійно приймати їжу. Повне відновлення тривало місяці. На початку 2025 року він уже розповідав про пережите публічно.
Восени 2025 року Олексій став героєм документального циклу «Сильні духом» на RT. Там він детально описав аварію, реабілітацію та свої відчуття «другого шансу». Паралельно працював ведучим на телеканалі й продовжував займатися проєктами на підтримку учасників спеціальної військової операції.
Ми провели аналіз відкритих повідомлень про подібні травми й побачили, що відновлення після відкритої черепно-мозкової травми та трепанації часто займає роки, а наслідки — порушення координації, зору й сили — залишаються з людиною надовго.
Кримінальна справа та арешт у 2026 році
19 вересня 2025 року було порушено кримінальну справу за частиною 4 статті 159 КК РФ — шахрайство в особливо великому розмірі. Слідство вважає, що Олексій Костильов причетний до викрадення близько одного мільярда рублів у Міністерства оборони під час виконання державних контрактів на закупівлю та постачання безпілотних літальних апаратів. Військове відомство визнано потерпілим.
Костильов двічі добровільно з’являвся на допити — 9 вересня та 21 жовтня 2025 року. 25 лютого 2026 року його затримали. 27 лютого Тверський районний суд Москви обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 25 квітня. Захист на чолі з адвокатом Михайлом Кондратьєвим просив домашній арешт, посилаючись на тяжкі наслідки аварії, наявність нерухомості, роботу на RT, двох неповнолітніх дітей і державну нагороду — медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня. Суд клопотання відхилив.
Пізніше арешт продовжували. На одному із засідань Олексій розповідав, що в СІЗО його зір різко погіршився: одне око практично не бачить, друге — менше ніж наполовину. З’явилися проблеми з координацією, геміпарез. Пересуватися й виконувати елементарні дії стало надзвичайно складно. Адвокат повідомляв про труднощі з передачею необхідних ліків і відсутністю потрібних спеціалістів в ізоляторі.
Readovka після затримання підкреслила, що кримінальна справа не пов’язана з діяльністю видання, і подякувала колишньому керівнику за професійний та людський внесок.
Нижче — ключові віхи біографії в зручному вигляді:
| Рік | Подія | Значення |
|---|---|---|
| 1985 | Народження в Рославлі | Початок біографії в Смоленській області |
| 2011 | Створення спільноти «Важливе в Смоленську» | Перший медіадосвід |
| 2014 | Запуск сайту Readovka | Заснування медіахолдингу |
| 2024 | Аварія на квадроциклі та запуск «Багатодітних сіл» | Тяжкі травми та соціальний проєкт |
| 2025 | Відхід з Readovka, документальний фільм на RT | Зміна фокусу діяльності |
| 2026 | Арешт за справою про шахрайство | Тримання під вартою, продовження терміну |
Дані таблиці зібрано на основі публікацій rbc.ru та kommersant.ru.
Особисте життя та людський вимір
Олексій Костильов неодружений. У нього двоє неповнолітніх дітей — 2018 і 2023 років народження. Прописаний у селі Рухань Смоленської області, де реалізовував соціальний проєкт. Незважаючи на публічність медіакар’єри, деталі сімейного життя він волів не виносити на загальний огляд. У суді він прямо говорив про дітей і своє становище, підкреслюючи, що не має наміру переховуватися.
Після аварії його образ набув додаткових рис — людини, яка пройшла через клінічну смерть і продовжила працювати. Документальний фільм на RT показав цю сторону: біль, страх, поступове повернення до життя й бажання бути корисним.
Історія Олексія Костильова залишається відкритою. Поки слідство триває, а здоров’я потребує уваги, його шлях від смоленської спільноти до федеральних медіа та гучної кримінальної справи продовжує викликати інтерес. Кожен новий факт додає штрихи до портрета людини, яка завжди обирала активну позицію — і в створенні медіа, і в соціальних експериментах, і в особистій боротьбі за відновлення.
