Перцовський Олександр — рідкісний тип керівника, чия кар’єра поєднує досвід провідних світових корпорацій із реаліями української інфраструктури в умовах війни. Народжений у промисловому Сєвєродонецьку, він здобув освіту в Києві та США, працював на чотирьох континентах у Deutsche Post DHL і зрештою очолив Укрзалізницю — компанію, від якої залежать мільйони пасажирів, експортні потоки та зв’язність країни. Його призначення головою правління в жовтні 2024 року стало логічним продовженням шляху, розпочатого з фокусу на пасажирських перевезеннях ще в 2020 році.
Ключ до його стилю — поєднання операційної ефективності та людяного підходу. Міжнародний досвід навчив його вибудовувати складні ланцюги постачань і управляти ризиками, а роки в Укрпошті та Укрзалізниці додали розуміння соціальної ролі транспорту. Сьогодні Перцовський Олександр вирішує одразу кілька завдань: переводить пасажирські перевезення дальнього сполучення на прозору модель державного замовлення, досягає фінансової стійкості вантажного сегмента та забезпечує роботу мережі під постійними ударами по локомотивах і інфраструктурі.
Його історія — це не лише біографія топ-менеджера. Це приклад того, як людина з глобальним кругозором повертається в Україну й перетворює виклики воєнного часу на можливості для системних змін. Залізниці за його керівництва продовжують залишатися одним із найнадійніших способів переміщення людей і вантажів, попри понад сотню пошкоджених локомотивів і щоденні атаки.
Ранні роки та освіта: коріння, яке визначило характер
Перцовський Олександр народився 3 грудня 1986 року в Сєвєродонецьку Луганської області. Промислове місто на сході України сформувало в нього практичний склад розуму та звичку працювати в умовах обмежених ресурсів. Уже в юності стало зрозуміло: щоб досягти більшого, потрібно виходити за межі регіону.
У 2008 році він закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «фінанси». Це дало солідну базу для розуміння економічних процесів і управління великими структурами. Через два роки, у 2010-му, Перцовський Олександр здобув ступінь магістра міжнародної економіки та фінансів у Brandeis International Business School у США. Участь у програмі Фулбрайта відкрила йому доступ до передових підходів у бізнесі та логістиці.
Американський досвід став поворотним. Там він побачив, як працюють глобальні стандарти ефективності, ризик-менеджмент і клієнтоорієнтованість. Ці знання пізніше стали в пригоді під час управління тисячами кілометрів колій і мільйонними пасажиропотоками. Для тих, хто тільки починає розбиратися в темі, важливо розуміти: залізниці в Україні — це не просто поїзди. Це понад 20 тисяч кілометрів колій, десятки тисяч працівників і критична роль в економіці, особливо коли автомобільні дороги та авіація обмежені війною.
Роки в Deutsche Post DHL: школа світового масштабу
З 2010 по 2016 рік Перцовський Олександр будував кар’єру в міжнародній логістичній групі Deutsche Post DHL. Починав консультантом і за шість років дослужився до керівника розвитку бізнесу в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Робота охопила Північну та Південну Америку, Європу, Азію та Близький Схід.
Цей період навчив його мислити системно. У DHL логістика — це не просто доставка вантажів, а складна екосистема, де кожна затримка чи оптимізація маршруту впливає на мільйони доларів. Перцовський Олександр опанував управління крос-культурними командами, впровадження технологій і пошук балансу між витратами та якістю сервісу.
Для просунутих читачів цікаво, що саме такий досвід дозволяє сьогодні впроваджувати в Укрзалізницю елементи операційної ефективності, які раніше були рідкістю для державної монополії. Глобальні стандарти допомагають швидше реагувати на збої та планувати розвиток навіть в умовах невизначеності.
Повернення додому: Укрпошта та перші кроки в інфраструктурі
У 2016 році Перцовський Олександр повернувся в Україну та обійняв посаду першого заступника генерального директора з операційної діяльності в Укрпошті. Тут він застосував міжнародні навички до національної поштової служби. Оптимізація процесів, покращення логістики та фокус на клієнтах стали його візитівкою.
Період 2016–2020 років збігся з поступовим посиленням ролі пошти в умовах гібридної війни на сході. Досвід навчив його працювати з державними структурами та розуміти, як інфраструктура впливає на повсякденне життя мільйонів людей. Ці роки підготували його до наступного етапу — переходу в Укрзалізницю.
Фокус на пасажирах: робота в Укрзалізниці з 2020 року
У жовтні 2020 року Перцовський Олександр очолив філію «Пасажирська компанія» Укрзалізниці. Це підрозділ відповідає за всі пасажирські перевезення — від приміських електричок до далеких поїздів. З 2021 року він увійшов до складу правління компанії.
Початок повномасштабного вторгнення в 2022 році перетворив цю роль на справжню перевірку на міцність. Залізниці стали однією з головних артерій евакуації мирного населення та переміщення критичних вантажів. Попри обстріли станцій і колій, розклад коригувався, а поїзди продовжували ходити. Саме тоді проявився його стиль: спокійний аналіз ситуації, швидкі рішення та постійна підтримка команди на місцях.
Для новачків важливо знати просту істину: у воєнний час поїзд часто стає єдиним надійним способом дістатися з одного регіону в інший. Перцовський Олександр та його команда забезпечували цю зв’язність, коли багато інших видів транспорту були паралізовані.
Призначення головою та системні реформи 2024–2026 років
18 жовтня 2024 року Кабінет Міністрів призначив Перцовського Олександра головою правління Укрзалізниці. Він прийняв компанію в складному фінансовому стані: вантажні обсяги впали вдвічі порівняно з 2022 роком, зросли витрати на енергоносії, а старі моделі крос-субсидування вже не працювали.
Одним із перших значущих кроків стало впровадження нової моделі фінансування пасажирських перевезень дальнього сполучення. Держава тепер встановлює тарифи та компенсує різницю через механізм державного замовлення. Це усуває приховане перехресне субсидування, коли вантажні перевезення штучно «годували» пасажирські. Модель уже показала результат: дальнє сполучення стало більш збалансованим.
Паралельно ведеться робота з оновлення рухомого складу. З 2021 року діє програма закупівель нових вагонів і локомотивів із високою локалізацією. У 2025–2026 роках особливо помітний контракт з Alstom на 55 сучасних двосистемних електровозів, підписаний у присутності президентів. Ці машини поступово замінюють застарілий парк і підвищують надійність.
Ще один важливий напрямок — модернізація прикордонної інфраструктури. На окремих напрямках, наприклад на станції Мостиська II, пропускна здатність зросла більш ніж удвічі. Це безпосередньо впливає на швидкість експорту та розвиток міжнародних пасажирських маршрутів до Польщі, Угорщини та далі.
Випробування війною: щоденна стійкість мережі
До 2026 року Укрзалізниця продовжує працювати в умовах, які важко уявити в мирний час. Противник перейшов до цілеспрямованих ударів по локомотивах — понад 120 машин пошкоджено, постраждали сотні вагонів і елементи інфраструктури. Атаки стали точнішими завдяки дронам із камерами.
Перцовський Олександр неодноразово підкреслював: головне, що залізниця продовжує рух. Ремонтні бригади виїжджають на місця одразу після ударів, часто працюючи цілодобово. Люди на місцях здійснюють справжній трудовий подвиг, хоча зарплати залізничників залишаються приблизно на 30% нижчими за середній рівень по країні.
Для тих, хто стежить за темою глибше, важливо розуміти масштаб: залізниці — це не лише транспорт, а й частина обороноздатності та економічної стійкості. Кожен відновлений локомотив чи відремонтована ділянка колії безпосередньо впливає на експортні можливості та моральний стан людей у різних регіонах.
Ключові ініціативи та їх практичне значення
Ось основні напрямки, за якими Перцовський Олександр веде зміни:
- Фінансова прозорість пасажирських перевезень — перехід на державне замовлення з компенсацією збитків. Це дозволяє зберігати доступні тарифи для людей і водночас не розоряти вантажний сегмент.
- Тарифна політика для вантажів — пошук компромісного підвищення (просили 45%, у підсумку +30% з серпня 2026 року). Мета — покрити частину дефіциту та розпочати переговори з кредиторами щодо реструктуризації боргів.
- Оновлення флоту та інфраструктури — нові електровози, капітальні ремонти вагонів, розвиток прикордонних потужностей. Це знижує ризики збоїв і прискорює міжнародні перевезення.
- Міжнародний розвиток — збільшення рейсів до Польщі через нові термінали, плани на маршрути в Угорщину та далі. Політичні бар’єри залишаються, але технічна робота продовжується.
Ці кроки допомагають компанії рухатися від старої моделі «все в одному котлі» до сучаснішої структури з чітким розмежуванням відповідальності.
| Напрямок | Суть змін | Практичний ефект |
|---|---|---|
| Фінансування пасажирів | Державне замовлення з компенсацією різниці | Баланс без прихованих субсидій, стабільні тарифи з 2021 року |
| Вантажні тарифи | Компромісне підвищення до 30% з серпня 2026 | Часткове покриття дефіциту, переговори з кредиторами |
| Рухомий склад | Контракт на 55 нових електровозів Alstom + ремонти | Підвищення надійності, заміна до 70 застарілих машин |
| Прикордонна інфраструктура | Модернізація пунктів пропуску (приклад — Мостиська II) | Зростання пропускної здатності в 2+ рази, прискорення експорту |
Стиль керівництва та людський вимір
Перцовський Олександр не любить гучних заяв. Його публічні виступи завжди конкретні: цифри, проблеми, конкретні рішення. Він часто говорить про команду — про тих людей, які щодня ризикують і відновлюють інфраструктуру. В одному з недавніх інтерв’ю він зазначив, що іноді іноземні партнери дивуються: «Як це залізниця взагалі працює?» — і тільки тоді розумієш, якою ціною дається ця стійкість.
Особисте життя залишається приватним. Відомо, що він не одружений і повністю присвячує себе роботі. Це характерно для керівників такого рівня в воєнний час: особисті інтереси відходять на другий план перед завданням зберегти та розвинути критичну інфраструктуру.
Що далі: бачення та реальність
Перцовський Олександр бачить залізниці як сучасну, ефективну та соціально відповідальну систему. Він говорить про необхідність щорічної індексації тарифів, диверсифікації постачань рейок і подальшого розвитку міжнародних напрямків. При цьому він реаліст: розуміє, що швидких чудес не буде, і кожен крок вимагає компромісів — із бізнесом, державою та кредиторами.
Для звичайних пасажирів це означає більш передбачувані розклади та поступово оновлюваний парк вагонів. Для бізнесу — потенціал зростання експорту через покращену логістику. Для країни в цілому — ще один елемент національної стійкості, який працює навіть коли на нього цілеспрямовано полюють.
Історія Перцовського Олександра триває. Кожен новий відремонтований локомотив, кожен запущений міжнародний рейс і кожна домовленість про фінансування — це маленькі, але важливі перемоги. Залізниці України за його керівництва залишаються не просто транспортом. Вони залишаються сполучною тканиною, яка тримає країну разом і відкриває шлях у майбутнє.
