Базовий Ту-95МС бере на борт шість крилатих ракет Х-55 або Х-555 у внутрішньому барабанному пусковому пристрої. Модернізований Ту-95МСМ отримує зовнішні пілони і може нести до восьми сучасних Х-101 або Х-102. У реальних вильотах екіпажі зазвичай обмежуються шістьма–вісьмома ракетами, щоб зберегти дальність і не перевантажувати старий планер. Теоретичний максимум у комбінації внутрішніх і зовнішніх підвісок в окремих джерелах сягає чотирнадцяти–шістнадцяти одиниць, але на практиці такий варіант майже не застосовується.
Цей турбогвинтовий гігант, відомий на Заході як Bear-H, залишається одним із головних носіїв дальнього ракетного удару російської стратегічної авіації. Його силова установка з чотирьох двигунів НК-12 досі вважається найпотужнішою серед серійних турбогвинтових машин, а характерний гул співвісних гвинтів чути за десятки кілометрів. Саме поєднання величезної дальності та можливості запускати ракети без заходу в зону ППО робить Ту-95МС актуальним навіть через десятиліття після закінчення серійного виробництва.
Конструкцію бомбардувальника спочатку розробляли під крилаті ракети великої дальності. У фюзеляжі розміщена багатопозиційна катапультна установка МКУ-6-5 (іноді позначається як ПУ-39), яка обертається і послідовно випускає шість ракет. Х-55 та її конвенційна версія Х-555 ідеально пасують до цього барабана. Довші й важчі Х-101 у внутрішній відсік просто не вміщуються, тому їх підвішують лише зовні.
Модернізація до стандарту Ту-95МСМ, що розпочалася в середині 2010-х, значно розширила можливості. Під крилами з’явилися додаткові пілони — по чотири з кожного боку. Кожен пілон розрахований на дві ракети, що в сумі дає вісім Х-101 або ядерних Х-102. Саме цю конфігурацію найчастіше фіксують на фотографіях і відео вильотів останніх років. Деякі відкриті джерела згадують подальше збільшення зовнішніх точок підвіски до дванадцяти, але підтверджені дані від військових експертів і видань на кшталт Aviation Week стабільно говорять про вісім зовнішніх ракет.
Ось як виглядає порівняння основних варіантів за даними відкритих джерел:
| Модифікація | Внутрішні ракети | Зовнішні ракети | Максимум |
|---|---|---|---|
| Ту-95МС (базовий) | 6 × Х-55/Х-555 | — | 6 |
| Ту-95МС-16 (історичний) | 6 × Х-55 | до 10 × Х-55 | 16 |
| Ту-95МСМ | 6 × Х-55/Х-555 | 8 × Х-101/Х-102 | 14 |
Дані зібрані на основі матеріалів gazeta.ru, aviationweek.com та відкритих військових оглядів.
Історично існувала версія Ту-95МС-16, яка могла брати до шістнадцяти ракет Х-55 — шість всередині і десять зовні. Однак після угод щодо обмеження стратегічних озброєнь зовнішні пілони на більшості машин демонтували або заблокували. Сьогодні ці літаки або переведені в стандарт МС-6, або пройшли модернізацію до МСМ з новими підвісками саме під Х-101.
На практиці повне завантаження трапляється рідко. Маса кожної Х-101 становить близько 2200–2400 кг, і вісім таких ракет уже помітно знижують дальність і збільшують витрату палива. Екіпажі воліють брати шість–вісім ракет, залишаючи запас палива для тривалого патрулювання або дозаправлення в повітрі. У масованих ударах зазвичай піднімають кілька бортів, і загальний залп формується за рахунок кількості машин, а не максимального навантаження кожного.
За моїм досвідом спостереження за відкритими даними про вильоти, типовий бойовий виліт одного Ту-95МС або МСМ — це шість–вісім ракет. Коли піднімають десять–дванадцять машин, загальний обсяг пуску може досягати кількох десятків одиниць. Це дозволяє розподіляти навантаження і не ризикувати старими планерами, багатьом з яких уже більше тридцяти років.
Х-55 і Х-555 залишаються в арсеналі. Перша — класична ракета з дальністю до 2500–3000 км і можливістю ядерної бойової частини. Х-555 — її конвенційна версія з точнішим наведенням. Х-101 помітно досконаліша: дальність оцінюється в 4500–5500 км, низька радіолокаційна помітність, комбінована система наведення з корекцією за рельєфом і супутниковими сигналами. Ядерний аналог — Х-102 — призначений для стратегічних завдань і, за відкритими даними, ніколи не застосовувався в бойових умовах.
Двигуни НК-12МП потужністю по 15 тисяч кінських сил кожен забезпечують літакові максимальну швидкість близько 830 км/год і практичну дальність понад 10 тисяч кілометрів без дозаправлення. З дозаправленням у повітрі машина здатна перебувати в повітрі понад добу. Саме ця «живучість» і здатність випускати ракети з безпечної відстані роблять Ту-95МС незамінним елементом ядерної тріади та інструментом дальнього неядерного удару.
Екіпаж складається з семи осіб. У кормовій установці стоять дві двоствольні гармати ГШ-23 калібру 23 мм для самооборони. Основна ж «робота» машини — вийти в точку пуску, відстріляти ракети й піти. Пілоти навіть не наближаються до зони дії сучасної ППО противника.
Модернізація Ту-95МСМ торкнулася не лише пілонів. Літаки отримали оновлену авіоніку, системи зв’язку, навігації та оборони. Нові гвинти та доопрацьовані двигуни дозволили частково компенсувати додаткову масу зовнішніх підвісок. Проте ресурс планерів обмежений, і кожне збільшення бойового навантаження потребує ретельного розрахунку.
У відкритих джерелах іноді трапляються цифри до вісімнадцяти ракет для Ту-95МСМ — шість внутрішніх плюс дванадцять зовнішніх. Такі дані з’являються в окремих українських і російськомовних оглядах, але не підтверджуються основними західними аналітиками та російськими військовими експертами, які стабільно вказують на вісім зовнішніх точок. Різниця, найімовірніше, пов’язана з тим, що частина машин могла отримати додаткові тримачі в рамках подальших доопрацювань, проте масово це не підтверджено.
Варто пам’ятати і про бомбове навантаження. Теоретично Ту-95МС здатний брати до 20 тонн звичайних бомб, але в ролі стратегічного ракетоносця ця можливість майже не використовується. Головна цінність машини — саме крилаті ракети великої дальності.
Серійне виробництво Ту-95МС завершилося 1992 року. Останні машини зійшли з конвеєра вже після розпаду СРСР. Сьогодні флот поступово модернізується, але нових літаків цього типу вже не будують. Кожен борт на рахунку, і командування намагається берегти ресурс, обираючи оптимальний, а не максимальний боєкомплект.
Таким чином, пряма відповідь на питання «ту 95мс скільки ракет» звучить так: шість у внутрішньому барабані для Х-55/Х-555 і до восьми на зовнішніх пілонах для Х-101/Х-102 у модернізованих машин. Усе інше — комбінації, історичні варіанти та рідкісні теоретичні максимуми, які в реальній експлуатації майже не трапляються.
