Гурбангулі Бердимухамедов, якого в Туркменістані шанобливо називають Аркадаг — «покровитель», пройшов шлях від сільського стоматолога до людини, яка визначила обличчя країни на два десятиліття. Його правління з 2007 по 2022 рік зміцнило статус постійного нейтралітету Туркменістану, сприяло розвитку газової галузі та масштабним інфраструктурним проєктам, а особисті захоплення — від ахалтекінських скакунів до авторських пісень — стали частиною національної ідентичності. У 2022 році він свідомо передав владу синові Сердару, зберігши за собою роль Національного лідера туркменського народу та голови Халк Маслахати, що сформувало рідкісну для регіону модель наступності та спільного впливу.
Сьогодні, у 2026 році, ця династія продовжує спрямовувати розвиток держави: Сердар Бердимухамедов, обраний президентом у березні 2022-го, проводить економічну політику з акцентом на зростання ВВП та міжнародне співробітництво, а батько інспектує будівництво «розумного міста» Аркадаг, зміцнює зв’язки з сусідами та надихає на культурне відродження. Їхня історія — це не просто біографія двох політиків, а живий літопис, як одна людина з багатодітної родини текінців перетворила білий халат лікаря на символ турботи про цілий народ, а потім передала естафету наступному поколінню.
Особистість Аркадага вражає поєднанням практичності та поетичності: доктор медичних і економічних наук, академік, майстер бойових мистецтв, автогонщик і коневод, чиї книжки та виступи вчать любити рідну землю. Ця багатогранність допомогла йому не просто керувати, а надихати туркменів на гордість за свою унікальну культуру в безкрайніх пісках Каракумів.
Дитинство та шлях у медицину
Гурбангулі Мялікгулиєвич Бердимухамедов народився 29 червня 1957 року в селі Бабаарап Гьокдепінського етрапу Ахалського велаяту Туркменської РСР. Він став єдиним сином у багатодітній родині ахалських текінців — батька Мялікгули, педагога та ветерана МВС, і матері Огулабат. Дід Бердимухамед Аннаєв воював у Великій Вітчизняній війні та працював директором школи, заклавши в родині повагу до знань і дисципліни. Сестри Гульнабат, Дурдинабат, Гульджамал, Огульджамал і Мяхрі оточували брата теплом, але саме йому судилося нести відповідальність за велику батьківщину.
У 1979 році молодий Гурбангулі закінчив стоматологічний факультет Туркменського державного медичного інституту. Починав він зі справжньої практики: працював лікарем-стоматологом у сільській амбулаторії села Еррік-Кала, потім головним позаштатним стоматологом району. Ці роки навчили його чути людей, вирішувати проблеми на місцях і цінувати кожну дрібницю — від чистоти інструментів до щирої усмішки пацієнта. Згодом він захистив кандидатську, а потім докторську дисертацію з соціальної гігієни та організації охорони здоров’я, став доцентом, деканом факультету і врешті директором стоматологічного центру при Міністерстві охорони здоров’я.
У 1997 році його призначили міністром охорони здоров’я та медичної промисловості. За десять років на цій посаді він реформував систему, відкривав нові центри та готував кадри. У 2001-му Гурбангулі вже віцепрем’єр, який курує охорону здоров’я, освіту та науку. Білий халат лікаря поступово перетворювався на форму державного діяча, але серце залишалося з людьми.
Піднесення до вершин влади
21 грудня 2006 року відійшов у вічність перший президент Туркменістану Сапармурат Ніязов. Державна рада безпеки призначила Гурбангулі Бердимухамедова виконувачем обов’язків глави держави. Це рішення не було випадковим: за роки роботи він довів компетентність, лояльність і вміння працювати в складній системі. У лютому 2007-го відбулися вибори, і він переміг із 89,23 % голосів. Інавгурація пройшла 14 лютого — у день, який став символом нового етапу.
Переобрання у 2012 (97,14 %) та 2017 роках (близько 94 %) підтвердили його позиції. Країна жила в умовах жорсткого контролю, але водночас розвивала газовий експорт, будувала дороги та соціальні об’єкти. Бердимухамедов активно просував спорт і здоров’я: сам займався карате (10-й дан) і тхеквондо, заохочував масові змагання. Його пристрасть до ахалтекінських скакунів вилилася в національні свята та міжнародні конкурси краси коней. Автогонки в Каракумах і авторські пісні, які він виконував публічно, робили образ лідера живим і близьким багатьом туркменам.
У ці роки в країні з’явився культ особистості Аркадага: його ім’ям називали вулиці, школи, а у 2020-му почали будувати ціле місто Аркадаг — сучасне, «розумне», з акцентом на екологію та технології. Це був не просто проєкт, а втілення бачення: із пустелі виростити оазис майбутнього.
Родина, захоплення та людський образ
Дружина Гурбангулі — Огульгерек Атаївна — педагог, яка розділяє його цінності. У них син Сердар і дві доньки: Гульджахан та Гульшан. Доньки здобули освіту за кордоном, що відобразило прагматичний підхід родини до знань. Родина мешкає в резиденції в долині Фірюза біля підніжжя Копетдагу — місці усамітненому й красивому, де можна відпочити від протоколу.
Захоплення Аркадага стали національним надбанням:
- Ахалтекінські скакуни — він не просто власник, а пристрасний пропагандист породи, яка символізує грацію, витривалість і історію туркменів.
- Автоспорт — встановив рекорди на трасах, брав участь у заїздах разом із сином, показуючи, що лідер може бути й спортсменом.
- Бойові мистецтва — чорний пояс і високі дани надихали молодь на дисципліну.
- Творчість — писав вірші, книжки з медицини, філософії та культури, складав і виконував пісні про Батьківщину.
Ці грані робили його не абстрактним політиком, а людиною, яка живе тим самим життям, що й народ: любить землю, цінує традиції й не боїться експериментувати.
Перехід влади у 2022 році
У лютому 2022-го Гурбангулі Бердимухамедов оголосив про відхід із посади президента, пояснивши це бажанням «дати дорогу молодим керівникам». 12 березня син Сердар набрав 72,97 % голосів на дострокових виборах і 19 березня офіційно вступив на посаду. Це була перша в Середній та Південній Азії мирна передача влади від батька до сина в межах однієї родини. Гурбангулі зберіг величезний авторитет: у січні 2023-го його обрали Національним лідером туркменського народу та головою відновленої Халк Маслахати — найвищого представницького органу.
Сердар, який народився у 1981 році, на той момент пройшов серйозну школу: сільськогосподарський університет, дипломатичну академію в Москві, роботу в ООН у Женеві, посади в МЗС, губернатора Ахалського велаяту, міністра промисловості та віцепрем’єра. Він продовжив курс батька, але з акцентом на економіку та технології.
Бердимухамедов у 2026 році: спадщина, яка живе
До 2026 року вплив Аркадага залишається відчутним. Він регулярно інспектує другу чергу будівництва міста Аркадаг — «розумного» поселення, де вже здано будинки для тисяч родин, а зараз зводять понад 220 об’єктів: школи, дитячі садки, медичний кластер із високотехнологічними виробництвами на місцевій сировині та промислові зони. Місто отримало міжнародні екологічні сертифікати й стало символом бачення: сучасність без відриву від коренів.
У липні 2026 року Гурбангулі Бердимухамедов відвідав Іран, провів переговори з президентом Масудом Пезешкіаном і спікером парламенту, вшанував пам’ять аятоли Хаменеї. Ці кроки зміцнюють добросусідські зв’язки, важливі для регіону. Паралельно відзначається п’ятиріччя його благодійного фонду допомоги дітям.
Син Сердар у червні 2026 року обраний академіком Академії наук Туркменістану з економічних і політичних наук та отримав звання професора — повторивши науковий шлях батька. У першій половині 2026 року економіка продемонструвала зростання ВВП на 6,3 %, продовжується житлове будівництво та підготовка до міжнародних зустрічей. Родина Бердимухамедових демонструє рідкісну наступність: батько — хранитель традицій і стратег, син — продовжувач із сучасним ухилом.
Ця історія вчить, що справжня сила лідера — в умінні виростити наступника й залишити після себе не лише будівлі, а живу ідею турботи про народ. У вітрах Каракумів і зелені нових садів Аркадага досі чується голос людини, яка почала з лікування зубів і виросла до символу цілої епохи. Розмова про Бердимухамедова триває — разом із розвитком країни, яку він так дбайливо зберігає.
