У 2026 році точної дати президентських чи парламентських виборів в Україні не існує і не з’явиться в найближчі місяці. Воєнний стан, який продовжують вже у двадцятий раз, за законом блокує будь-які виборчі процеси. Повноваження чинної влади автоматично продовжуються до моменту, коли держава зможе організувати безпечне та легітимне голосування. Громадяни живуть у ситуації, де демократичний ритуал оновлення влади відкладено заради збереження самої можливості цього оновлення.
Головні перешкоди — триваюча війна, ризики обстрілів під час кампанії та голосування, мільйони внутрішньо переміщених осіб і біженців за кордоном, окуповані території, де голосування неможливе, а також необхідність серйозної підготовки інфраструктури. Центральна виборча комісія та робоча група Верховної Ради наполягають на щонайменше шести місяцях підготовчого періоду після скасування воєнного стану. Це означає, що навіть за найсприятливішого сценарію реальні вибори переносяться на 2027 рік або пізніше.
Політичні рейтинги демонструють стабільний інтерес до постаті Володимира Зеленського, але питання про його другий термін залишається відкритим і залежить від того, наскільки ситуація дозволить йому впевнено перемогти. Суспільство втомилося від невизначеності, однак більшість розуміє: поспіх із виборами в умовах війни може коштувати дорожче, ніж їхнє відтермінування.
Правові бар’єри на шляху до голосування
Конституція України та спеціальний закон про воєнний стан чітко розмежовують два поняття: влада продовжується, а вибори зупиняються. Стаття 19 закону забороняє проведення президентських, парламентських і місцевих виборів на час дії воєнного стану. Водночас стаття 108 Конституції гарантує, що президент залишається на посаді до присяги наступника. Така ж логіка діє і для Верховної Ради — її повноваження не припиняються автоматично.
Це не лазівка і не самозахоплення. Парламент і президент діють у межах прямої норми, яку підтримали всі фракції ще в 2023 році. Тоді ж домовилися: вибори відбудуться лише після скасування воєнного стану та ухвалення спеціального законодавства під післявоєнні реалії. Робоча група Ради дотепер доопрацьовує ці норми — від механізму голосування військових до правил для переселенців і українців за кордоном.
Безпека кампанії також прописана в законі опосередковано. Масові зібрання, агітація, робота дільничних комісій в умовах постійних ракетних ударів перетворюються на пряму загрозу життю людей. Саме тому навіть найлояльніші прихильники чинної влади визнають: провести повноцінні вибори «прямо зараз» — означає поставити під удар саму ідею демократії.
Як розвивалися події: від 2019 року до літа 2026-го
Останні президентські вибори відбулися 31 березня 2019 року, парламентські — 21 липня того ж року. Наступні президентські за графіком мали пройти в березні-квітні 2024 року, парламентські — восени 2023-го або в 2025-му. Воєнний стан, запроваджений 24 лютого 2022 року, відтоді продовжувався кожні 90 днів. До липня 2026 року це вже двадцяте продовження.
Кожне продовження автоматично переносило вибори. Центральна виборча комісія фіксувала: реєстр виборців потребує оновлення, частина дільниць зруйнована або перебуває під окупацією, мільйони людей змінили місце проживання. До січня 2026 року реєстр знову запрацював у повному обсязі, але цього недостатньо для запуску кампанії.
| Тип виборів | Останні проведені | Планові терміни до війни | Статус на липень 2026 року |
|---|---|---|---|
| Президентські | 31 березня 2019 | Березень–квітень 2024 | Відкладені, точної дати немає |
| Парламентські | 21 липня 2019 | Осінь 2023 / 2025 | Відкладені, точної дати немає |
| Місцеві | 25 жовтня 2020 | Осінь 2025 | Відкладені, точної дати немає |
Дані базуються на офіційних матеріалах Центральної виборчої комісії та заявах робочої групи Верховної Ради.
Воєнний стан влітку 2026: що відбувається просто зараз
У середині липня 2026 року президент вніс до Ради укази про продовження воєнного стану та загальної мобілізації ще на 90 днів — з 2 серпня по 31 жовтня. Це стане вже двадцятим голосуванням з цього питання за час повномасштабної війни. Депутати, як правило, підтримують такі рішення майже одноголосно, оскільки фронт потребує ресурсів, а тил — керованості.
Поки воєнний стан діє, будь-які спроби призначити вибори через указ чи постанову Ради суперечитимуть закону. Навіть якщо хтось запропонує «спеціальний режим» для голосування під час війни, більшість експертів і політичних сил вважають такий крок надто ризикованим. Опитування минулих років показували: понад 80 % українців не хочуть виборів, поки триває активна фаза бойових дій.
Що потрібно, щоб вибори стали можливими
Центральна виборча комісія сформулювала чіткий перелік умов. По-перше, скасування або призупинення воєнного стану. По-друге, мінімум шість місяців підготовчого періоду до старту офіційної кампанії. За цей час потрібно:
- оцінити стан виборчої інфраструктури в регіонах, особливо на звільнених і прифронтових територіях;
- оновити та верифікувати дані Державного реєстру виборців з урахуванням переміщень мільйонів людей;
- організувати додаткові дільниці за кордоном — зараз цим активно займаються разом із європейськими партнерами;
- розробити та протестувати процедури голосування для військових, переселенців і громадян, які перебувають на тимчасово окупованих територіях;
- забезпечити кіберзахист і протидію іноземному втручанню — вже проводяться спільні навчання з Радою Європи.
Лише після цих кроків можна запускати 90-денний процес президентських або 60-денний — парламентських виборів. Поспіх тут небезпечніший за зволікання.
Можливі сценарії та орієнтовні терміни
Найоптимістичніший сценарій: стале припинення вогню або значне зниження інтенсивності бойових дій до кінця 2026 року. Тоді в листопаді-грудні можна буде скасувати воєнний стан, розпочати шестимісячну підготовку та провести вибори навесні чи влітку 2027-го. Реалістичніший варіант — подальші продовження воєнного стану доти, доки не з’явиться стійка безпека. В цьому разі вибори відкладаються на невизначений термін, але підготовча робота триває.
Ніхто в офіційних колах не називає точну дату на осінь 2026 року. Такі прогнози з’являються в медіа, але вони суперечать і поточному продовженню воєнного стану до 31 жовтня, і позиції Центральної виборчої комісії щодо шести місяців підготовки. Політичні гравці вже прикидають свої шанси, але сама система поки працює в режимі очікування.
Політичні настрої та хто може брати участь
За даними Київського міжнародного інституту соціології, довіра до президента Володимира Зеленського тримається на рівні близько 60 %. У гіпотетичних президентських виборах він поки лідирує з результатом близько 32 %. На другому місці — колишній головнокомандувач Валерій Залужний, хоча його показники дещо знизилися порівняно з попередніми замірами. Зростає інтерес до Кирила Буданова та інших постатей, які раніше не асоціювалися з великою політикою.
Зеленський до останнього моменту не підтверджує і не спростовує своєї участі в другому терміні. Аналітики зазначають: він оголосить про рішення лише тоді, коли буде впевнений у перемозі. Якщо ситуація на фронті та в економіці дозволить йому виглядати сильним кандидатом — піде. Якщо ні — можливі сценарії з наступником і збереженням впливу для своєї команди.
Важливо розуміти: навіть за високої підтримки чинного президента питання легітимності залишається чутливим. Російська пропаганда активно використовує тему «простроченого президента», хоча юридично все виглядає інакше. Всередині України ця риторика майже не знаходить відгуку — люди бачать, що влада працює в умовах, які сама не обирала.
Як відтермінування виборів впливає на повсякденне життя
Для більшості українців відсутність виборів — це не абстрактна юридична проблема, а частина загальної невизначеності. Люди планують життя, бізнес, повернення з-за кордону, знаючи, що політичний горизонт поки розмитий. Реформи тривають: євроінтеграція, антикорупційні механізми, відновлення інфраструктури — все це відбувається без огляду на виборчий цикл. Але довгострокові рішення, які потребують широкого суспільного консенсусу, відкладаються.
Молоді українці, які виросли вже в епоху війни, вперше стикаються із ситуацією, коли демократична зміна влади не відбувається за графіком. Для них це урок: демократія — це не лише право голосу, а й здатність держави захистити це право навіть ціною тимчасової паузи. Старше покоління згадує 2014 і 2019 роки і розуміє різницю між виборами в мирний час і спробою провести їх під ракетами.
Підготовка до майбутніх виборів уже триває. Центральна виборча комісія разом із європейськими партнерами опрацьовує механізми голосування за кордоном, тестує цифрові сервіси, проводить навчання з захисту від інформаційних атак. Ці кроки непомітні в щоденних новинах, але саме вони визначать, наскільки чесними та безпечними будуть наступні вибори, коли вони нарешті відбудуться.
Українці продовжують жити, працювати, воювати і чекати. Вибори — це не дата в календарі. Це момент, коли країна зможе спокійно підбити підсумки одного етапу і відкрити наступний. Поки шторм триває, корабель залишається в гавані за всіма правилами. Коли хвилі вляжуться, він вийде в море з оновленим курсом.
